Семен
Вирвався, як Сень з конопель.
Несподівано, зрадив себе.
На Семена-Юди боїться кінь груди.
Семена 10-го мая. Пізної весни сніги топляться і коням під ногами слизько.
Ой Семене, Семене, прийди в вечір до мене.
Так дразнять залюблену дівчину.
Семен муки, Семен дров, Семен туди, звідки знов.
Доля наймита, ним послугуються, аби лише не сів спочивати.
Семен сидить, в дутку грає — Іван мовчить, бо все знає.
Про двох щирих другів, ріжньої вдачі, один говіркий, а другий тихий.
Кожний Семен сам своїй біді винен.
Кожна людина винна у своїй біді.
Про мене, Семене, аби я Іван.
Семене, про мене, аби я Іван.
Мені все рівно, що про мене говорять.
Приповідки або українсько-народня філософія