Орфографічний словник української мови

Семен

Семе́н

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Семен — Вирвався, як Сень з конопель. Несподівано, зрадив себе. На Семена-Юди боїться кінь груди. Семена 10-го мая. Пізної весни сніги топляться і коням під ногами слизько. Ой Семене, Семене, прийди в вечір до мене. Так дразнять залюблену дівчину.  Приповідки або українсько-народня філософія
  2. семен — А, ч. Мобільний телефон Зіешепз. Терпіти не можу семени: дурніших телефонів не бачив.  Словник сучасного українського сленгу
  3. семен — Козак на службі при дворі у магната  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. Семен — Семе́н, -ме́на, -ме́не!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)