Значення в інших словниках
-
татьба —
та́тьба іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
татьба —
ТАТЬБА́, и́, ж., іст. Крадіжка, грабунок. Той зламав житницю й уволік міх жита, той піймав чужого коня .. – скрізь татьба (С. Скляренко).
Словник української мови у 20 томах
-
татьба —
-и, ж., заст. Крадіжка, грабунок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
татьба —
ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ, ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОК заст., ТАТЬБА́ заст., ГРАБІ́ЖКА діал., РАБУ́НОК діал. Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців.
Словник синонімів української мови
-
татьба —
ТАТЬБА́, и́, ж., заст. Крадіжка, грабунок. Той зламав житницю й уволік міх жита, той піймав чужого коня.. — скрізь татьба (Скл., Святослав, 1959, 53).
Словник української мови в 11 томах