Значення в інших словниках
-
тріумф —
тріу́мф іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
тріумф —
[тр'іумф] -фу, м. (на) -ф'і, мн. -фие, -ф'іy
Орфоепічний словник української мови
-
тріумф —
ТРІУ́МФ, у, ч. 1. У Стародавньому Римі – урочистий вступ полководця та його війська у столицю після переможного завершення війни, що супроводжувався виявом почестей.
Словник української мови у 20 томах
-
тріумф —
-у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – урочистий вступ полководця та його війська у столицю після переможного завершення війни. 2》 Видатний, блискучий успіх, перемога; торжество. || Взагалі перемога, успіх кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тріумф —
тріу́мф (лат. triumphus) 1. У Стародавньому Римі урочистий вступ у столицю полководця-головнокомандуючого та його армії після переможного закінчення війни. 2. Видатний успіх, торжество з нагоди визначної перемоги.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
тріумф —
ПЕРЕМО́ГА (у бою, двобої, змаганні), ЗВИТЯ́ГА поет., вікто́рія уроч., заст., ПОБІ́ДА поет. заст.; ТРІУ́МФ, ТОРЖЕСТВО́ уроч. (повна, блискуча). — Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників. Це була блискуча перемога (Ю.
Словник синонімів української мови
-
тріумф —
ТРІУ́МФ, у, ч. 1. У Стародавньому Римі — урочистий вступ полководця та його війська у столицю після переможного завершення війни, що супроводжувався виявом почестей.
Словник української мови в 11 томах
-
тріумф —
тріумф (тріумфальна пам'ятка) (лат.) Монумент у вигляді обеліска, колони, кургану, храму та інших форм, призначений увічнити місце військової перемоги на полі битви, шлях переможців, видатну подію в історії народу, держави.
Архітектура і монументальне мистецтво