тріумф
тріу́мф
-у, ч.
1》 У Стародавньому Римі – урочистий вступ полководця та його війська у столицю після переможного завершення війни.
2》 Видатний, блискучий успіх, перемога; торжество.
|| Взагалі перемога, успіх кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови