тріумвірат
тріумвіра́т
-у, ч.
1》 У Стародавньому Римі епохи занепаду республіки – союз трьох впливових політичних діячів і полководців, що мав на меті захоплення верховної влади в державі (перед цим – колегія з трьох осіб, що обиралася з певною метою).
2》 перен. Про трьох осіб, що об'єднуються для якої-небудь спільної діяльності.
Великий тлумачний словник сучасної української мови