Значення в інших словниках
-
шпиг —
див. шпигун
Словник синонімів Вусика
-
шпиг —
ШПИГ¹, а, ч., розм. Те саме, що шпигу́н. – Панове, я не шпиг. По-польськи говорю. Коли не б'ємося, то з вами п'ю й курю (М. Рильський, пер. з тв.
Словник української мови у 20 томах
-
шпиг —
шпиг 1 іменник чоловічого роду, істота розм. шпиг 2 вигук незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
шпиг —
I -а, ч., розм. Те саме, що шпигун. II виг., розм. Уживається як присудок за знач. шпигати і шпигнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шпиг —
РОЗВІ́ДНИК (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), РОЗВІ́ДУВАЧ, РОЗВІ́ДАЧ розм., ВИВІ́ДАЧ розм.; АГЕ́НТ (офіційна назва таємного співробітника іноземної розвідки); ШПИГУ́Н (особа, яка займається шпигунством...
Словник синонімів української мови
-
шпиг —
Шпиг, -га; -ги́, -гі́в = шпигу́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шпиг —
ШПИГ¹, а, ч., розм. Те саме, що шпигу́н. — Панове, я не шпиг. По-польськи говорю. Коли не б’ємося, то з вами п’ю й курю (Міцк., П. Тадеуш, перекл.
Словник української мови в 11 томах
-
шпиг —
Шпиг, -га м. 1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.
Словник української мови Грінченка