1. Словник застарілих та маловживаних слів

шпиг

шпиг (шпекг)

розвідник

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпиг — див. шпигун Словник синонімів Вусика
  2. шпиг — ШПИГ¹, а, ч., розм. Те саме, що шпигу́н. – Панове, я не шпиг. По-польськи говорю. Коли не б'ємося, то з вами п'ю й курю (М. Рильський, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  3. шпиг — шпиг 1 іменник чоловічого роду, істота розм. шпиг 2 вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  4. шпиг — I -а, ч., розм. Те саме, що шпигун. II виг., розм. Уживається як присудок за знач. шпигати і шпигнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпиг — РОЗВІ́ДНИК (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), РОЗВІ́ДУВАЧ, РОЗВІ́ДАЧ розм., ВИВІ́ДАЧ розм.; АГЕ́НТ (офіційна назва таємного співробітника іноземної розвідки); ШПИГУ́Н (особа, яка займається шпигунством... Словник синонімів української мови
  6. шпиг — Шпиг, -га; -ги́, -гі́в = шпигу́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шпиг — ШПИГ¹, а, ч., розм. Те саме, що шпигу́н. — Панове, я не шпиг. По-польськи говорю. Коли не б’ємося, то з вами п’ю й курю (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Словник української мови в 11 томах
  8. шпиг — Шпиг, -га м. 1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ. Словник української мови Грінченка