акустика

аку́стика

[акусти^ека]

-ки^е, д. і м. -и^ец'і

Значення в інших словниках

1. акустика — аку́стика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. акустика — Гучня, гучність  Словник чужослів Павло Штепа
3. акустика — (від гр. acuo — слухаю) — 1. Наука про звук. Розділ фізики, що вивчає властивості та закономірності звукових явищ. Поділяється на загальну А., фізіологічну...  Словник-довідник музичних термінів
4. акустика — -и, ж. 1》 Розділ фізики, що вивчає звукові явища. 2》 Чутність звуків у якому-небудь приміщенні (театральній залі, соборі тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. акустика — АКУ́СТИКА, и, ж. 1. Розділ фізики, що вивчає звукові явища. Акустика у вузькому розумінні слова – учення про звук, тобто про пружні коливання і хвилі в газах, рідинах і твердих тілах, які чує людське вухо (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. акустика — (-и) ж.; муз. Акустична ґітара. ПСУМС, 3.  Словник жарґонної лексики української мови
7. акустика — аку́стика (від грец. ακουστικός – слуховий) розділ фізики, який вивчає звукові явища.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. акустика — Традиційно — наука про звук, ширше — всі питання, пов'язані з поширенням пружних хвиль у різних середовищах; розділ фізики і техніки.  Універсальний словник-енциклопедія
9. акустика — Аку́стика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. акустика — АКУ́СТИКА, и, ж. 1. Розділ фізики, що вивчає звукові явища. 2. Чутність звуків у якому-небудь приміщенні. Він не був оперним співаком і не вмів пристосовуватися до умов акустики оперного театру (Смолич, V, 1959, 422).  Словник української мови в 11 томах