Джерело: Орфоепічний словник української мовина Slovnyk.me
Значення в інших словниках
акустика —
аку́стика іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
акустика —
Гучня, гучність
Словник чужослів Павло Штепа
акустика —
(від гр. acuo — слухаю) — 1. Наука про звук. Розділ фізики, що вивчає властивості та закономірності звукових явищ. Поділяється на загальну А., фізіологічну...
Словник-довідник музичних термінів
акустика —
-и, ж. 1》 Розділ фізики, що вивчає звукові явища. 2》 Чутність звуків у якому-небудь приміщенні (театральній залі, соборі тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
акустика —
АКУ́СТИКА, и, ж. 1. Розділ фізики, що вивчає звукові явища. Акустика у вузькому розумінні слова – учення про звук, тобто про пружні коливання і хвилі в газах, рідинах і твердих тілах, які чує людське вухо (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
акустика —
(-и) ж.; муз. Акустична ґітара. ПСУМС, 3.
Словник жарґонної лексики української мови
акустика —
аку́стика (від грец. ακουστικός – слуховий) розділ фізики, який вивчає звукові явища.
Словник іншомовних слів Мельничука
акустика —
Традиційно — наука про звук, ширше — всі питання, пов'язані з поширенням пружних хвиль у різних середовищах; розділ фізики і техніки.
Універсальний словник-енциклопедія
акустика —
Аку́стика, -ки, -ці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
акустика —
АКУ́СТИКА, и, ж. 1. Розділ фізики, що вивчає звукові явища. 2. Чутність звуків у якому-небудь приміщенні. Він не був оперним співаком і не вмів пристосовуватися до умов акустики оперного театру (Смолич, V, 1959, 422).
Словник української мови в 11 томах