акустика

(-и) ж.; муз. Акустична ґітара. ПСУМС, 3.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акустика — Гучня, гучність Словник чужослів Павло Штепа
  2. акустика — [акустиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  3. акустика — АКУ́СТИКА, и, ж. 1. Розділ фізики, що вивчає звукові явища. 2. Чутність звуків у якому-небудь приміщенні. Він не був оперним співаком і не вмів пристосовуватися до умов акустики оперного театру (Смолич, V, 1959, 422). Словник української мови в 11 томах
  4. акустика — Аку́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. акустика — АКУ́СТИКА, и, ж. 1. Розділ фізики, що вивчає звукові явища. Акустика у вузькому розумінні слова – учення про звук, тобто про пружні коливання і хвилі в газах, рідинах і твердих тілах, які чує людське вухо (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. акустика — аку́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. акустика — (від гр. acuo — слухаю) — 1. Наука про звук. Розділ фізики, що вивчає властивості та закономірності звукових явищ. Поділяється на загальну А., фізіологічну... Словник-довідник музичних термінів
  8. акустика — аку́стика (від грец. ακουστικός – слуховий) розділ фізики, який вивчає звукові явища. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. акустика — -и, ж. 1》 Розділ фізики, що вивчає звукові явища. 2》 Чутність звуків у якому-небудь приміщенні (театральній залі, соборі тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. акустика — Традиційно — наука про звук, ширше — всі питання, пов'язані з поширенням пружних хвиль у різних середовищах; розділ фізики і техніки. Універсальний словник-енциклопедія