Орфоепічний словник української мови

блакитноокий

блакитноо́кий

[блакBтноокией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. блакитноокий — блакитноо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. блакитноокий — -а, -е. Який має блакитні очі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блакитноокий — БЛАКИТНОО́КИЙ, а, е. Який має блакитні очі. Бачила себе Ївга блакитноокою, з русою косою (Н. Рибак); * Образно. Стелився по землі блакитноокий барвінок (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
  4. блакитноокий — БЛАКИТНОО́КИЙ, а, е. Який має блакитні очі. Бачила себе Івга блакитноокою, з русою косою (Рибак, Зброя.., 1943, 240); *Образно. Стелився по землі блакитноокий барвінок (Дмит., Наречена, 1959, 242).  Словник української мови в 11 томах