блакитноокий

БЛАКИТНОО́КИЙ, а, е. Який має блакитні очі.

Бачила себе Івга блакитноокою, з русою косою (Рибак, Зброя.., 1943, 240);

*Образно. Стелився по землі блакитноокий барвінок (Дмит., Наречена, 1959, 242).

Значення в інших словниках

1. блакитноокий — блакитноо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. блакитноокий — [блакBтноокией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. блакитноокий — -а, -е. Який має блакитні очі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. блакитноокий — БЛАКИТНОО́КИЙ, а, е. Який має блакитні очі. Бачила себе Ївга блакитноокою, з русою косою (Н. Рибак); * Образно. Стелився по землі блакитноокий барвінок (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах