бруднити —
-ню, -ниш, недок., перех. 1》 Робити кого-, що-небудь брудним, нечистим. Бруднити руки. 2》 перен. Плямувати, опоганювати, ганьбити, безчестити кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бруднити —
БРУДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., кого, що. 1. Робити кого-, що-небудь брудним, нечистим. Невеличкі рученята невпокійно бігали по личку, витираючи сльози, бруднили його (Панас Мирний); Іноді Оленка, бігаючи за метеликами, бруднила черевички (О.
Словник української мови у 20 томах
бруднити —
брудни́ти (паску́дити, каля́ти і т. ін.) ру́ки. 1. Зв’язуватися з ким-небудь непорядним, нечесним (перев. у бійці). — Та не подонок? — ще й зараз обурюється Микола.— Хотілося йому й по тикві дати, та вирішили, навіщо руки бруднити (О.
Фразеологічний словник української мови
бруднити —
ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...
Словник синонімів української мови
бруднити —
БРУДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. 1. Робити кого-, що-небудь брудним, нечистим. Невеличкі рученята невпокійно бігали по личку, витираючи сльози, бруднили його (Мирний, IV, 1956, 27); Іноді Оленка, бігаючи за метеликами, бруднила черевички (Ільч.
Словник української мови в 11 томах