брудний —
-а, -е. 1》 Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. 2》 Нечистий, замазаний, забруднений. || Сірувато-мутний (про колір). || За виконання якого людина брудниться. Брудна робота. 3》 перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
брудний —
БРУДНИ́Й, а́, е́. 1. Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. Видко [видно] обом – і Андрієві, і Маланці, – як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (М. Коцюбинський); Ніс його виразно красувався на бруднім фоні стіни (В.
Словник української мови у 20 томах
брудний —
БРУДНИ́Й (про істоту або річ — покритий гряззю, болотом), ЗАБОЛО́ЧЕНИЙ, ЗАКА́ЛЯНИЙ розм., ЗАДРИ́ПАНИЙ розм. — Хто б це міг.. наслідити брудними чобітьми на паркеті? (О.
Словник синонімів української мови
брудний —
БРУДНИ́Й, а́, е́. 1. Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. Видко обом — і Андрієві і Маланці, — як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (Коцюб., II, 1955, 32); — Хто б це міг .. наслідити брудними чобітьми на паркеті? (Донч.
Словник української мови в 11 томах