брудний
брудни́й
-а, -е.
1》 Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом.
2》 Нечистий, замазаний, забруднений.
|| Сірувато-мутний (про колір).
|| За виконання якого людина брудниться. Брудна робота.
3》 перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний.
|| Сороміцький, непристойний.
Брудні тони муз. — специфічнонегритянський, характерний для джазу спосіб звукодобування, пов'язаний з навмисно нечистим (брудним) інтонуванням.
Великий тлумачний словник сучасної української мови