будка —
бу́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бу́дки
Орфографічний словник української мови
будка —
-и, ж. 1》 Невелика споруда для вартового, сторожа, взагалі для тимчасового перебування. Суфлерська будка. 2》 Будиночок залізничного сторожа. 3》 Півкругле накриття на возі, вантажному автомобілі, човні і т. ін. 4》 заст. Простий екіпаж із верхом. 5》 Невеличке крите приміщення для собаки; конура.
Великий тлумачний словник сучасної мови
будка —
Буда, халабуда, вартарка
Словник чужослів Павло Штепа
будка —
БУ́ДКА, и, ж. 1. Невелика споруда для вартового, сторожа, взагалі для тимчасового перебування. Ось майнув блиск – се з вартової будки (І. Франко); Недалеко була сторожева будка, і Кметь мусив так підійти, щоб ніхто його не помітив із вікна (М.
Словник української мови у 20 томах
будка —
И, ж. Обличчя.
Словник сучасного українського сленгу
будка —
I буда, будочка, халабуда II див. лице; прибудова; халабуда
Словник синонімів Вусика
будка —
БУ́ДКА (невелике крите приміщення для собаки), БУ́ДА, КОНУ́РА розм., ХАЛАБУ́ДА розм. Псу поставили будку на пагорбку, звідки видно все подвір'я і вулицю (Я. Гримайло); Коло буди задзеленчав ланцюгом пес і голосно позіхнув, клацнувши іклами (Є.
Словник синонімів української мови
будка —
БУ́ДКА, и, ж. 1. Невелика споруда для вартового, сторожа, взагалі для тимчасового перебування. Ось майнув блиск — се з вартової будки (Фр., X, 1954, 195); Мов із землі виріс новий прикордонний стовп і ряба, смугаста будка поста (Гончар, І, 1954, 3).
Словник української мови в 11 томах
будка —
Будка, -ки ж. 1) ум. отъ буда. 2) Кладовая. Екатер. у. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем. Чуб. II. 678.
Словник української мови Грінченка