будка

Значення в інших словниках

1. будка — бу́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бу́дки Орфографічний словник української мови
2. будка — -и, ж. 1》 Невелика споруда для вартового, сторожа, взагалі для тимчасового перебування. Суфлерська будка. 2》 Будиночок залізничного сторожа. 3》 Півкругле накриття на возі, вантажному автомобілі, човні і т. ін. 4》 заст. Простий екіпаж із верхом. 5》 Невеличке крите приміщення для собаки; конура. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. будка — Буда, халабуда, вартарка Словник чужослів Павло Штепа
4. будка — БУ́ДКА, и, ж. 1. Невелика споруда для вартового, сторожа, взагалі для тимчасового перебування. Ось майнув блиск – се з вартової будки (І. Франко); Недалеко була сторожева будка, і Кметь мусив так підійти, щоб ніхто його не помітив із вікна (М. Словник української мови у 20 томах
5. будка — И, ж. Обличчя. Словник сучасного українського сленгу
6. будка — (-и) ж.; крим., жрм; згруб. Обличчя. БСРЖ, 79; ПСУМС, 10; СЖЗ, 21; ЯБМ, 1, 126. Словник жарґонної лексики української мови
7. будка — I буда, будочка, халабуда II див. лице; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика
8. будка — БУ́ДКА (невелике крите приміщення для собаки), БУ́ДА, КОНУ́РА розм., ХАЛАБУ́ДА розм. Псу поставили будку на пагорбку, звідки видно все подвір'я і вулицю (Я. Гримайло); Коло буди задзеленчав ланцюгом пес і голосно позіхнув, клацнувши іклами (Є. Словник синонімів української мови
9. будка — Бу́дка, -дки, -дці; бу́дки, бу́док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. будка — БУ́ДКА, и, ж. 1. Невелика споруда для вартового, сторожа, взагалі для тимчасового перебування. Ось майнув блиск — се з вартової будки (Фр., X, 1954, 195); Мов із землі виріс новий прикордонний стовп і ряба, смугаста будка поста (Гончар, І, 1954, 3). Словник української мови в 11 томах
11. будка — Будка, -ки ж. 1) ум. отъ буда. 2) Кладовая. Екатер. у. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем. Чуб. II. 678. Словник української мови Грінченка