Орфоепічний словник української мови

буревісний

буреві́сний

уреив’існией]

м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. буревісний — буреві́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. буревісний — -а, -е. Який віщує бурю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буревісний — БУРЕВІ́СНИЙ, а, е. Який віщує бурю. П. Тичина вводить в українську лірику пейзажі буревісної природи, які символізують соціальний протест (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. буревісний — див. хоробрий  Словник синонімів Вусика
  5. буревісний — БУРЕВІ́СНИЙ, а, е. Який віщує бурю. Тичина вводить у переджовтневу українську лірику пейзажі буревісної природи, які символізують соціальний протест (Укр. літ.  Словник української мови в 11 томах