буревісний
БУРЕВІ́СНИЙ, а, е. Який віщує бурю.
Тичина вводить у переджовтневу українську лірику пейзажі буревісної природи, які символізують соціальний протест (Укр. літ., 10, 1957, 17);
Лунали [над Львовом] революційні промови і пісні, і розносив їх повсюди буревісний вітер зі сходу (Цюпа, Назустріч.., 1958, 127).
Словник української мови (СУМ-11)