бурмотіти

бурмоті́ти

[бурмо^ут’іти^е]

-мо^учу, -мотиш, -моти^емо, -моти^ете; нак. -моти, -мо^ут'іт'

Значення в інших словниках

1. бурмотіти — бурмоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. бурмотіти — див. бурмотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бурмотіти — БУРМОТІ́ТИ див. бурмота́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. бурмотіти — див. говорити  Словник синонімів Вусика
5. бурмотіти — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. бурмотіти — БУРМОТІ́ТИ див. бурмота́ти.  Словник української мови в 11 томах