Значення в інших словниках
-
бурмотіти —
бурмоті́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
бурмотіти —
[бурмоут’ітие] -моучу, -мотиш, -мотиемо, -мотиете; нак. -моти, -моут'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
бурмотіти —
БУРМОТІ́ТИ див. бурмота́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
бурмотіти —
див. говорити
Словник синонімів Вусика
-
бурмотіти —
БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
бурмотіти —
БУРМОТІ́ТИ див. бурмота́ти.
Словник української мови в 11 томах