бурмістр

бурмі́стр

-а, ч., іст.

1》 Те саме, що бургомістр.

2》 За часів кріпацтва – призначений поміщиком староста над селянами.

Значення в інших словниках

1. бурмістр — Бурмі́стр: — міський голова [54]  Словник з творів Івана Франка
2. бурмістр — бурмі́стр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. бурмістр — БУРМІ́СТР, а, ч. 1. іст. Те саме, що бургомі́стр 2. “Чим він досі Був у нас? Цехмістром! Тепер його за заслугу Виберім бурмістром!” (І. Франко). 2. іст. За часів кріпацтва – керуючий поміщицьким маєтком або староста, призначений поміщиком із селян.  Словник української мови у 20 томах
4. бурмістр — БУРМІ́СТР, а, ч., іст. 1. Те саме, що бургомі́стр. Одні кажуть: "Чим він досі Був у нас? Цехмістром! Тепер його за заслугу Виберім бурмістром!" (Фр., ХІ, 1952, 267). 2. У Росії за часів кріпацтва — призначений поміщиком староста над селянами.  Словник української мови в 11 томах