бурмістр
БУРМІ́СТР, а, ч., іст.
1. Те саме, що бургомі́стр.
Одні кажуть: "Чим він досі Був у нас? Цехмістром! Тепер його за заслугу Виберім бурмістром!" (Фр., ХІ, 1952, 267).
2. У Росії за часів кріпацтва — призначений поміщиком староста над селянами.
За кріпосного права селянин мусив працювати неодмінно на свого пана в такі дні, коли бурмістр укаже (Ленін, 6, 1949, 321).
Словник української мови (СУМ-11)