бурмістр

Значення в інших словниках

1. бурмістр — Бурмі́стр: — міський голова [54] Словник з творів Івана Франка
2. бурмістр — бурмі́стр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. бурмістр — БУРМІ́СТР, а, ч. 1. іст. Те саме, що бургомі́стр 2. “Чим він досі Був у нас? Цехмістром! Тепер його за заслугу Виберім бурмістром!” (І. Франко). 2. іст. За часів кріпацтва – керуючий поміщицьким маєтком або староста, призначений поміщиком із селян. Словник української мови у 20 томах
4. бурмістр — БУРМІ́СТР, а, ч., іст. 1. Те саме, що бургомі́стр. Одні кажуть: "Чим він досі Був у нас? Цехмістром! Тепер його за заслугу Виберім бурмістром!" (Фр., ХІ, 1952, 267). 2. У Росії за часів кріпацтва — призначений поміщиком староста над селянами. Словник української мови в 11 томах