1. Орфографічний словник української мови

бурмістр

бурмі́стр

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурмістр — Бурмі́стр: — міський голова [54] Словник з творів Івана Франка
  2. бурмістр — -а, ч., іст. 1》 Те саме, що бургомістр. 2》 За часів кріпацтва – призначений поміщиком староста над селянами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурмістр — БУРМІ́СТР, а, ч. 1. іст. Те саме, що бургомі́стр 2. “Чим він досі Був у нас? Цехмістром! Тепер його за заслугу Виберім бурмістром!” (І. Франко). 2. іст. За часів кріпацтва – керуючий поміщицьким маєтком або староста, призначений поміщиком із селян. Словник української мови у 20 томах
  4. бурмістр — БУРМІ́СТР, а, ч., іст. 1. Те саме, що бургомі́стр. Одні кажуть: "Чим він досі Був у нас? Цехмістром! Тепер його за заслугу Виберім бурмістром!" (Фр., ХІ, 1952, 267). 2. У Росії за часів кріпацтва — призначений поміщиком староста над селянами. Словник української мови в 11 томах