бурмістр

БУРМІ́СТР, а, ч.

1. іст. Те саме, що бургомі́стр 2.

“Чим він досі Був у нас? Цехмістром! Тепер його за заслугу Виберім бурмістром!” (І. Франко).

2. іст. За часів кріпацтва – керуючий поміщицьким маєтком або староста, призначений поміщиком із селян.

– А хто це такі гайдаї? – знову запитав я. – Ти й цього не знаєш? Погоничі волів. Будемо чумаками. Славне життя... Ні тобі управителів, ні тобі старостів та бурмістрів... Вольнії, як птахи (Ю. Мушкетик);

Зі скасуванням кріпацтва слово “бурмістр” швидко вийшло з ужитку, але наймані управителі та прикажчики продовжували робити свою справу (з наук.-попул. літ.).

3. У Польщі – голова виконавчої влади в сільсько-міських гмінах.

Після місцевих виборів у Польщі бурмістром Згожельця став пан Рафаїл Гроніч. Нова міська влада польського міста прийняла рішення поглибити співпрацю з Миргородом і встановити з ним партнерські відносини (з газ.).