Значення в інших словниках
-
вагання —
(неспроможність рішитися на щось) нерішучість, сумнів, хитання,
Словник синонімів Полюги
-
вагання —
вага́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
вагання —
Вагування, ід. трихи-мнихи; (перед рішенням) роздуми, роздумування; (у поглядах) хитання, непослідовність, (у діях — ще) нерішучість.
Словник синонімів Караванського
-
вагання —
-я, с. 1》 Дія за знач. вагатися. 2》 Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування. 3》 Непослідовність у поглядах, хитання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вагання —
ВАГА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. вага́тися. Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання [розчарування] були зовсім недоступні для його вдачі (І.
Словник української мови у 20 томах
-
вагання —
ВАГА́ННЯ (неспроможність відразу вирішити щось), НЕРІШУ́ЧІСТЬ, ХИТА́ННЯ, СУ́МНІВИ, ВАГА́ заст. І підем ми в Подніпров'я Без вагання і без ваги (І. Франко); Олекса ще стоїть у нерішучості, дивиться на кладку, яка все ще розхитується над водою (Ю.
Словник синонімів української мови
-
вагання —
Вага́ння, -ння; -га́ння, -га́нь і -га́ннів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вагання —
ВАГА́ННЯ, я, с. І. Дія за знач. вага́тися. Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині втігання в його зірвалось: — Я бачив сон (Коцюб., II, 1955, 287); Так не раз перемагати мушу Я вагання остогидлу мить (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66).
Словник української мови в 11 томах