Значення в інших словниках
-
викрикувати —
викри́кувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
викрикувати —
-ую, -уєш, недок., викрикнути, -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Дуже голосно вимовляти, вигукувати що-небудь або раз у раз уривчасто кричати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
викрикувати —
ВИКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод. Дуже голосно вимовляти, вигукувати що-небудь або раз у раз уривчасто кричати. Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати (Марко Вовчок); Отой Антін, що онде п'яний викрикує на толоці...
Словник української мови у 20 томах
-
викрикувати —
див. кричати
Словник синонімів Вусика
-
викрикувати —
ВИГУ́КУВАТИ (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), ГУКА́ТИ, ВИКРИ́КУВАТИ, ПОКРИ́КУВАТИ, ПОКЛИКА́ТИ, ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ОКРИ́КУВАТИ рідше, ОКРИКА́ТИ рідше...
Словник синонімів української мови
-
викрикувати —
ВИКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КРИКНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Дуже голосно вимовляти, вигукувати що-небудь або раз у раз уривчасто кричати.
Словник української мови в 11 томах