вимушений —
ви́мушений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
вимушений —
ВИМУШЕНИЙ – ЗМУШЕНИЙ – ПРИМУШЕНИЙ Вимушений. 1. Дієприкм. від вимусити; змушений: вимушений був піти на заробітки; війська вимушені зайняти оборону. 2. прикм.
Літературне слововживання
вимушений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вимусити. 2》 прикм. Який здійснюється чи здійснений проти бажання, потреби, під тиском обставин. Вимушений прогул — час, протягом якого працівник з вини адміністрації був позбавлений можливості працювати. 3》 прикм. Здійснюваний через силу, роблений, нещирий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вимушений —
ВИ́МУШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́мусити. В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим і вимушений був піти на заробітки (С. Чорнобривець); Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону (В.
Словник української мови у 20 томах
вимушений —
ВИ́МУШЕНИЙ (який здійснюється чи здійснений проти бажання, під тиском обставин), ПРИМУСО́ВИЙ, ПРИМУ́ШЕНИЙ, МИМОВІ́ЛЬНИЙ. Гірке почуття вимушеної розлуки з сином запанувало всім його тілом (Г. Епік); Романик ображено замовк.
Словник синонімів української мови
вимушений —
ВИ́МУШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мусити. В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим і вимушений був піти на заробітки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 42); Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону (Петльов.
Словник української мови в 11 томах