виправлятися

виправля́тися

[ви^епраўл’ати^ес'а]

-л'айус'а, -л'айе^іс':а, -л'айе^іц':а, -л'айуц':а

Значення в інших словниках

1. виправлятися — виправля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виправлятися — -яюся, -яєшся, недок., виправитися, -влюся, -вишся; мн. виправляться; док. 1》 Розгинаючись, робитися прямим, рівним; розправлятися. 2》 Поправляти, уточнювати свій вислів, що-небудь сказане. 3》 Позбуваючись вад, перевиховуючись, робитися кращим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виправлятися — ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ПРАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́правляться; наказ. сп. ви́прався; док. 1. Розгинаючись, робитися прямим, рівним; розправлятися. Похилився стан [Тетяни] та й не виправлявся, але Макар того досі не примічає (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. виправлятися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (доводити свою правоту, невинність), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше, ОБІЛЯ́ТИСЯ розм. рідко, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ заст., ПРАВДИ́ТИСЯ діал. — Док.: ви́правдатися, оправда́тися, ви́правитися, обіли́тися.  Словник синонімів української мови
5. виправлятися — ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ПРАВИТИСЯ, влюся, вишся: мн. ви́правляться; док. 1 Розгинаючись, робитися прямим, рівним; розправлятися. Похилився стан [Тетяни] та й не виправлявся, але Макар того досі не примічає (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах