випросити

ви́просити

[випроси^ети^е]

-ошу, -си^еш; нак. -си^е, -с'іт'

Значення в інших словниках

1. випросити — ви́просити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випросити — див. випрошувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випросити — ВИ́ПРОСИТИ див. випро́шувати.  Словник української мови у 20 томах
4. випросити — (і) льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього.  Фразеологічний словник української мови
5. випросити — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. випросити — ВИ́ПРОСИТИ див. випро́шувати.  Словник української мови в 11 томах
7. випросити — Ви́просити, -ся см. випрошувати, -ся.  Словник української мови Грінченка