-ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў
Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках
випускник —
(той, що закінчив якусь освіту) (про учня) абітурієнт.
Словник синонімів Полюги
випускник —
випускни́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
випускник —
-а, ч. Той, хто вчиться в останньому класі (на останньому курсі) або закінчив навчальний заклад, одержавши відповідне свідоцтво чи диплом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
випускник —
ВИПУСКНИ́К, а́, ч. Той, хто вчиться в останньому класі (на останньому курсі) або закінчив навчальний заклад, одержавши відповідне свідоцтво, посвідчення чи диплом. Випуск того року вважався небувалим в історії гімназії братством здібних, ..
Словник української мови у 20 томах
випускник —
ВИПУСКНИ́К (той, хто закінчує або закінчив середню школу чи інший навчальний заклад); АБІТУРІЄ́НТ (учень, що закінчує середній навчальний заклад). Однаково добре ставився (капітан) і до досвідчених льотчиків,.. і до молодих випускників авіаучилища (Л.
Словник синонімів української мови
випускник —
ВИПУСКНИ́К, а́, ч. Той, хто вчиться в останньому класі (на останньому курсі) або закінчив навчальний заклад, одержавши відповідне свідоцтво чи диплом. Випускники десятих класів Збирають менших школярів, — І кожен дерево своє На догляд іншим віддає (Нагн.
Словник української мови в 11 томах