виїзд —
ви́їзд іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
виїзд —
-у, ч. 1》 Дія за знач. виїжджати 1) і виїздити. || заст. Відвідування кого-, чого-небудь. 2》 Місце, яким виїжджають звідки-небудь. 3》 Коні з екіпажем, упряжжю, збруєю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виїзд —
ВИ́ЇЗД, у, ч. 1. Дія за знач. виїжджа́ти 1 і виїзди́ти. Перед виїздом за кордон я мав кращі надії на найближчий час, але тепер вони розвіялись (М.
Словник української мови у 20 томах
виїзд —
ВИБУТТЯ́ (залишення місця роботи, перебування, проживання), ВИ́ХІД, ВИ́ЇЗД. У зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (А.
Словник синонімів української мови
виїзд —
ВИ́ЇЗД, у, ч. 1. Дія за знач. виїжджа́ти 1 і виїзди́ти. Перед виїздом за кордон я мав кращі надії на найближчий час, але тепер вони розвіялись (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
виїзд —
Ви́їзд, -ду м. Выѣздъ, отъѣздъ. Соколонько та на валеті, козаченько та на виїзді. Мет. 179.
Словник української мови Грінченка