вкоротити —
вкороти́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вкоротити —
вкоротитися, вкорочений, вкороченість, вкорочення, вкорочування, вкорочувати, вкорочуватися див. укоротити, укоротитися і т. д.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вкоротити —
ВКОРОТИ́ТИ див. укоро́чувати.
Словник української мови у 20 томах
вкоротити —
вкороти́ти ві́ку (життя́) кому. Убити кого-небудь. Була се вість, мабуть, правдива, Що пан один із добрадива йому (комісарові) за півбутелька (півпляшки) пива Трохи не вкоротив віку (І. Франко); — Петро ніяк не міг одірвати думок від образу дорогої Сари.
Фразеологічний словник української мови
вкоротити —
ВКОРОТИ́ТИ, ВКОРОТИ́ТИСЯ, ВКОРО́ЧЕНИЙ, ВКОРО́ЧЕННЯ, ВКОРО́ЧУВАННЯ, ВКОРО́ЧУВАТИ, ВКОРО́ЧУВАТИСЯ, ВКОСИ́ТИ див. укороти́ти, укороти́тися і т. д.
Словник української мови в 11 томах