вкорінений —
вкорі́нений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
вкорінений —
(укорінений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вкоренити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вкорінений —
ВКОРІ́НЕНИЙ (УКОРІ́НЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вкорени́ти і вкорі́нити. Болотяне літепло хлиснуло через халяви, тоді повісив [Богдан] рушницю на шию, гойднувся вбік, хапнув за міцно вкорінений кущ рогози (Є.
Словник української мови у 20 томах
вкорінений —
ВКОРІ́НЕНИЙ (УКОРІ́НЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вкорени́ти. Розмножують суниці вкоріненими розетками, що утворюються на однорічних пагонах — вусах (Сад. і ягідн.
Словник української мови в 11 томах