вкорінений

вкорі́нений

(укорінений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вкоренити.

Значення в інших словниках

1. вкорінений — вкорі́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вкорінений — [ўкоур'інеинией] = укорінений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. вкорінений — ВКОРІ́НЕНИЙ (УКОРІ́НЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вкорени́ти і вкорі́нити. Болотяне літепло хлиснуло через халяви, тоді повісив [Богдан] рушницю на шию, гойднувся вбік, хапнув за міцно вкорінений кущ рогози (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. вкорінений — ВКОРІ́НЕНИЙ (УКОРІ́НЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вкорени́ти. Розмножують суниці вкоріненими розетками, що утворюються на однорічних пагонах — вусах (Сад. і ягідн.  Словник української мови в 11 томах