1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вкорінений

вкорі́нений

(укорінений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вкоренити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкорінений — вкорі́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вкорінений — [ўкоур'інеинией] = укорінений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. вкорінений — ВКОРІ́НЕНИЙ (УКОРІ́НЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вкорени́ти і вкорі́нити. Болотяне літепло хлиснуло через халяви, тоді повісив [Богдан] рушницю на шию, гойднувся вбік, хапнув за міцно вкорінений кущ рогози (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. вкорінений — ВКОРІ́НЕНИЙ (УКОРІ́НЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вкорени́ти. Розмножують суниці вкоріненими розетками, що утворюються на однорічних пагонах — вусах (Сад. і ягідн. Словник української мови в 11 томах