вкорінення
вкорі́нення
(укорінення), -я, с.
Дія за знач. вкоренити й вкоренитися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вкорінення — вкорі́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вкорінення — ВКОРІ́НЕННЯ (УКОРІ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вкорени́ти і вкорени́тися. Обробка живцевого матеріалу фізіологічно активними речовинами здійснювалась перед його висаджуванням на укорінення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- вкорінення — Вкорі́нення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вкорінення — ВКОРІ́НЕННЯ (УКОРІ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вкорени́ти й вкорени́тися. Розмножують агрус переважно горизонтальними відсадками, але можна вирощувати садовий матеріал і шляхом укорінення в парниках зелених живців (Сад. і ягідн. Словник української мови в 11 томах