1. Словник української мови в 11 томах

вкорінення

ВКОРІ́НЕННЯ (УКОРІ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вкорени́ти й вкорени́тися.

Розмножують агрус переважно горизонтальними відсадками, але можна вирощувати садовий матеріал і шляхом укорінення в парниках зелених живців (Сад. і ягідн., 1957, 30);

Ленін надавав великого значення вкоріненню і зміцненню радянської законності (Біогр. Леніна, 1955, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкорінення — вкорі́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вкорінення — (укорінення), -я, с. Дія за знач. вкоренити й вкоренитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вкорінення — ВКОРІ́НЕННЯ (УКОРІ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вкорени́ти і вкорени́тися. Обробка живцевого матеріалу фізіологічно активними речовинами здійснювалась перед його висаджуванням на укорінення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. вкорінення — Вкорі́нення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)