вкорінення

ВКОРІ́НЕННЯ (УКОРІ́НЕННЯ), я, с.

Дія за знач. вкорени́ти і вкорени́тися.

Обробка живцевого матеріалу фізіологічно активними речовинами здійснювалась перед його висаджуванням на укорінення (з наук. літ.);

За будь-яких умов ґрунт має бути таким, щоб коріння могло швидко рости, забезпечуючи якісне вкорінення (з наук. літ.);

Розмножують аґрус переважно горизонтальними відсадками, але можна вирощувати садовий матеріал і шляхом укорінення в парниках зелених живців (з наук.-попул. літ.);

Ситуація в сучасному посттоталітарному суспільстві робить роль етики актуальною особливо для журналістики, яка впливає на масове сприйняття суспільством демократичних ідей та їхнє вкорінення у політичному й соціальному житті (з наук. літ.).