владний —
-а, -е. Здатний, схильний нав'язувати свою волю, підкоряти собі. || Який виражає владу, волю, рішучість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
владний —
ВЛА́ДНИЙ, а, е, ВЛА́ДЕН, дна, дне. 1. Прикм. до вла́да. У містах обласного підпорядкування владна вертикаль переривається: там діють органи місцевого самоврядування (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
владний —
ВЛА́ДНИЙ (який має владу; здатний нав'язувати свою волю), ВСЕВЛА́ДНИЙ, ПОВНОВЛА́ДНИЙ, МОЖНОВЛА́ДНИЙ, АВТОРИТА́РНИЙ книжн., ДИКТА́ТОРСЬКИЙ (з необмеженою владою). Владна Дідона їх прийняла у свої володіння (М.
Словник синонімів української мови
владний —
ВЛА́ДНИЙ, а, е. Здатний, схильний нав’язувати свою волю, підкоряти собі. Олександр був владним князем і розумів, що у воєнний час потрібна міцна влада (Іст.
Словник української мови в 11 томах