владний
ВЛА́ДНИЙ (який має владу; здатний нав'язувати свою волю), ВСЕВЛА́ДНИЙ, ПОВНОВЛА́ДНИЙ, МОЖНОВЛА́ДНИЙ, АВТОРИТА́РНИЙ книжн., ДИКТА́ТОРСЬКИЙ (з необмеженою владою). Владна Дідона їх прийняла у свої володіння (М. Зеров); Владні структури держави; Рота цілу ніч не спала, готуючись на ранок стати перед грізні очі всевладного командира (Я. Качура); І не було ні одної струни на єгипетських арфах, Щоб не співала хвали повновладній цариці Єгипту (Леся Українка); Авторитарна держава; Диктаторський режим.
ВЛА́ДНИЙ (про тон, жест і т. ін. — в якому виражається усвідомлення влади, значимості тощо), АВТОРИТЕ́ТНИЙ, НАЧА́ЛЬНИЦЬКИЙ. Капітана не можна було впізнати. Голос його зробився суворий і владний (О. Донченко); Арсен Тугай, колгоспний агроном, зайшов хазяйновито, владним поглядом окинув столики (Є. Гуцало); Головний інженер знав: що авторитетнішим тоном він розмовляє з директором, то швидше той стає поміркованим (Ю. Шовкопляс); — Чи не спромоглися б ви привезти мені кілька хур битого каміння своїми волами та кіньми?.. — говорив писар вже не начальницьким, а благаючим солоденьким голосом (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови