-д'а, ор. -дем, м. (на) -дев'і/ воужд'у, мн. воужд'і, воужд'іў
Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках
вождь —
(той, хто керує чим-небудь) лідер, (з повагою а. ірон.) керманич, (повновладний) гегемон.
Словник синонімів Полюги
вождь —
вождь іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
вождь —
-я, ч. 1》 Проводир війська, племені. 2》 Ідейний і політичний керівник громадського руху, партії, класу; керманич.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вождь —
Провідник, голова
Словник чужослів Павло Штепа
вождь —
(лат. dux) -тема фуги, яка проводиться в експозиції у головній тональності (див. Пропоста).
Словник-довідник музичних термінів
вождь —
ВОЖДЬ, я́, ч. 1. Проводир війська, племені. Козаки обороняються списами. Вождя тут нема. Кожний робить, що йому на гадку прийде (Б. Лепкий); Паші, беги, вожді племен виходили назустріч із багатими дарунками.
Словник української мови у 20 томах
вождь —
ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧ уроч., ГЕГЕМО́Н книжн. Пролетарські вожді; Особливо запеклою суперечка буває тоді, коли поет — не лише поет, а й політичний діяч, народний вождь (М. Рильський); Лідери політичних партій; Керманич країни.
Словник синонімів української мови
вождь —
ВОЖДЬ, я́, ч. 1. Проводир війська, племені. Під час експедиції І. М. Симонов виміняв багато побутових предметів, серед яких були музичні інструменти, жезли вождів острів’ян (Видатні вітч. географи.., 1954, 65).
Словник української мови в 11 томах