вправлятися

вправля́тися

[ўпраўл'ати^ес'а]

= управлятися II

-л'айус'а, -л'айе^іс':а, -л'айе^іц':а, -л'айуц':а (доводити до ладу)

Значення в інших словниках

1. вправлятися — вправля́тися 1 дієслово недоконаного виду ставати вправленим вправля́тися 2 дієслово недоконаного виду тренуватися; займатися чим-небудь вправля́тися 3 дієслово недоконаного виду встигати, могти щось виконати  Орфографічний словник української мови
2. вправлятися — Тренуватися, практикуватися, удосконалюватися, набивати руку.  Словник синонімів Караванського
3. вправлятися — I (управлятися), -яється, недок., вправитися, -иться, док. 1》 мед.Ставати вправленим. 2》 тільки недок. Пас. до вправляти I. II -яюся, -яєшся, недок., у чому. 1》 також із чого. Розвивати в собі певні якості, навички систематичною працею, тренуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вправлятися — ВПРАВЛЯ́ТИСЯ¹ (УПРАВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., ВПРА́ВИТИСЯ (УПРА́ВИТИСЯ), иться, док. 1. мед. Ставати вправленим. Лікар знав про спосіб вправлення плеча, коли потерпілого укладають на стіл на бік хворої руки, яка, звисаючи з краю стола...  Словник української мови у 20 томах
5. вправлятися — ТРЕНУВА́ТИСЯ (тренувати себе); ВПРАВЛЯ́ТИСЯ, ПРАКТИКУВА́ТИСЯ (роблячи вправи на спортивних знаряддях). (Журавель:) Тодосю! Ти що тут робиш? (Баклажаненко:) Тренуюсь (І.  Словник синонімів української мови
6. вправлятися — Вправля́тися, -вля́юся, -вля́єшся; впра́витися, -влюся, -вишся, -вляться з чим, у чому  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вправлятися — ВПРАВЛЯ́ТИСЯ¹ (УПРАВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., ВПРА́ВИТИСЯ, иться, док. 1. мед. Ставати вправленим. 2. тільки недок. Пас. до вправля́ти¹. ВПРАВЛЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, недок., у чому. 1. також із чого.  Словник української мови в 11 томах