вправлятися —
вправля́тися 1 дієслово недоконаного виду ставати вправленим вправля́тися 2 дієслово недоконаного виду тренуватися; займатися чим-небудь вправля́тися 3 дієслово недоконаного виду встигати, могти щось виконати
Орфографічний словник української мови
вправлятися —
[ўпраўл'атиес'а] = управлятися II -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а (доводити до ладу)
Орфоепічний словник української мови
вправлятися —
I (управлятися), -яється, недок., вправитися, -иться, док. 1》 мед.Ставати вправленим. 2》 тільки недок. Пас. до вправляти I. II -яюся, -яєшся, недок., у чому. 1》 також із чого. Розвивати в собі певні якості, навички систематичною працею, тренуванням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вправлятися —
ВПРАВЛЯ́ТИСЯ¹ (УПРАВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., ВПРА́ВИТИСЯ (УПРА́ВИТИСЯ), иться, док. 1. мед. Ставати вправленим. Лікар знав про спосіб вправлення плеча, коли потерпілого укладають на стіл на бік хворої руки, яка, звисаючи з краю стола...
Словник української мови у 20 томах
вправлятися —
ТРЕНУВА́ТИСЯ (тренувати себе); ВПРАВЛЯ́ТИСЯ, ПРАКТИКУВА́ТИСЯ (роблячи вправи на спортивних знаряддях). (Журавель:) Тодосю! Ти що тут робиш? (Баклажаненко:) Тренуюсь (І.
Словник синонімів української мови
вправлятися —
Вправля́тися, -вля́юся, -вля́єшся; впра́витися, -влюся, -вишся, -вляться з чим, у чому
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вправлятися —
ВПРАВЛЯ́ТИСЯ¹ (УПРАВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., ВПРА́ВИТИСЯ, иться, док. 1. мед. Ставати вправленим. 2. тільки недок. Пас. до вправля́ти¹. ВПРАВЛЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, недок., у чому. 1. також із чого.
Словник української мови в 11 томах