вроджений

вро́джений

[ўродже^ини^ей]

= уроджений

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. вроджений — вро́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вроджений — Народжений; (дар) природжений, не набутий; (рефлекс) кн. безумовний.  Словник синонімів Караванського
3. вроджений — вродженість, вродження, вроджуватися, вродини, вродити, вродитися див. уроджений, уроджуватися і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вроджений — ВРО́ДЖЕНИЙ див. уро́джений.  Словник української мови у 20 томах
5. вроджений — ПРИРО́ДЖЕНИЙ (властивий від народження), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРОДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ, ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (прислів'я); З натури Неля була несміливою.  Словник синонімів української мови
6. вроджений — Вро́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вроджений — ВРО́ДЖЕНИЙ, ВРО́ДЖУВАТИСЯ, ВРОДИ́НИ, ВРОДИ́ТИ, ВРОДИ́ТИСЯ див. уро́джений, уро́джуватися і т. д.  Словник української мови в 11 томах