вродитися

вроди́тися

[ўродити^ес'а]

= уродитися

-ро^уджус'а, -оди^ес':а, -оди^ец':а, -од'ац':а; нак. -дис'а, -ро^уд'іц':а

Значення в інших словниках

1. вродитися — вроди́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вродитися — ВРОДИ́ТИСЯ див. уро́джуватися.  Словник української мови у 20 томах
3. вродитися — вроди́тися: ◊ вроди́тися в довга́х → довг  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. вродитися — Вродися, та вдайся, та не скапарайся. Або хай уродиться щасливий, або хай зовсім не родиться. Дурне вродилося, дурне й згине. Дурного не навчиш. Ледве ся вродить, а вже верховодить. Ще місця не загрів, а вже розказує.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. вродитися — де (не) посі́й (посі́єш), там (то) (і) вро́диться (вро́дить). 1. Кого-небудь скрізь можна зустріти, побачити. (Микола:) На всі сторони мотається (Виборний); де не посій, там і уродиться (І. Котляревський); І хто її кликав?...  Фразеологічний словник української мови
6. вродитися — НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини — з'явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ) рідше, ЗНАЙТИ́СЯ (НАЙТИ́СЯ) розм., ЗРОДИ́ТИСЯ рідше, ПОРОДИ́ТИСЯ рідше; ВИ́ЛУПИТИСЯ зневажл.  Словник синонімів української мови