уродитися

уроди́тися

[ўродити^ес'а]

= вродитися

-ро^уджус'а, -оди^ес':а, -оди^ец':а, -од'ац':а; нак. -дис'а, -ро^уд'іц':а

Значення в інших словниках

1. уродитися — уроди́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уродитися — УРОДИ́ТИСЯ див. уро́джуватися.  Словник української мови у 20 томах
3. уродитися — див. уроджуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уродитися — як (мов, на́че і т. ін.) із (з-під) землі́ ви́рости (уроди́тися, ви́ринути) / вироста́ти (вирина́ти). Несподівано з’явитися де-небудь. — Як із землі виросла сестра Аркадія з пісним обличчям, з побожно згорненими на животі руками (М.  Фразеологічний словник української мови
5. уродитися — НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини — з'явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ) рідше, ЗНАЙТИ́СЯ (НАЙТИ́СЯ) розм., ЗРОДИ́ТИСЯ рідше, ПОРОДИ́ТИСЯ рідше; ВИ́ЛУПИТИСЯ зневажл.  Словник синонімів української мови
6. уродитися — Уроди́тися, -джу́ся, -дишся, -дяться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. уродитися — УРОДИ́ТИСЯ див. уро́джуватися.  Словник української мови в 11 томах
8. уродитися — Урожатися, -жаюся, -єшся сов. в. уродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Родиться. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Ном. № 6150. Який вродивсь, таким і вмерти. Ном. № 3209. 2) Урожаться, уродиться. Там вони врожаються і цвітуть. О. 1862. VIII. 16.  Словник української мови Грінченка