Значення в інших словниках
-
уродитися —
уроди́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
уродитися —
[ўродитиес'а] = вродитися -роуджус'а, -одиес':а, -одиец':а, -од'ац':а; нак. -дис'а, -роуд'іц':а
Орфоепічний словник української мови
-
уродитися —
УРОДИ́ТИСЯ див. уро́джуватися.
Словник української мови у 20 томах
-
уродитися —
як (мов, на́че і т. ін.) із (з-під) землі́ ви́рости (уроди́тися, ви́ринути) / вироста́ти (вирина́ти). Несподівано з’явитися де-небудь. — Як із землі виросла сестра Аркадія з пісним обличчям, з побожно згорненими на животі руками (М.
Фразеологічний словник української мови
-
уродитися —
НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини — з'явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ) рідше, ЗНАЙТИ́СЯ (НАЙТИ́СЯ) розм., ЗРОДИ́ТИСЯ рідше, ПОРОДИ́ТИСЯ рідше; ВИ́ЛУПИТИСЯ зневажл.
Словник синонімів української мови
-
уродитися —
Уроди́тися, -джу́ся, -дишся, -дяться
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
уродитися —
УРОДИ́ТИСЯ див. уро́джуватися.
Словник української мови в 11 томах
-
уродитися —
Урожатися, -жаюся, -єшся сов. в. уродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Родиться. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Ном. № 6150. Який вродивсь, таким і вмерти. Ном. № 3209. 2) Урожаться, уродиться. Там вони врожаються і цвітуть. О. 1862. VIII. 16.
Словник української мови Грінченка